Перед початком занять з новим контингентом у дошкільних закладах, секціях, оздоровчих групах необхідно провести медичний огляд, згідно з яким лікар надає допуск до занять, а також спеціальне педагогічне обстеження, завдання якого:

1) визначити особливості індивідуального фізичного розвитку – його темп, біологічний вік, – у дітей і морфологічний статус (довжина, маса тіла, розміри обхвату) – у дорослих;

2) рухового досвіду та об’єму рухових умінь, навичок, пов’язаних з ними знань;

3) фізичної підготовленості (за результатами виконання рухових тестів та їх оцінки відносно нормативів фізичного стану);

4) мотивації та інтересу до майбутніх занять.

Щоб визначити кожен із перерахованих показників можна застосовувати різні методи, які збільшували б об’єм інформації як про фізичну підготовленість особи, так і її морфофункціональний статус. Через це треба відокремити дослідницькі і практичні завдання у сфері фізичного виховання. Дослідження дають змогу звузити коло параметрів для вимірювання та вибрати найбільш інформативні з них для практичного використання.

Оперативний контроль передбачає оцінку реакцій організму на фізичне навантаження під час занять, після них, а також мобільні операції, прийняття рішень у процесі занять, корекцію завдань. Ці дані отримують від осіб, що займаються (зворотній зв’язок). Під час оперативного контролю визначають:

1) поведінкову реакцію осіб на керівні команди викладача. Шляхом спостережень та опитування викладач отримує інформацію про інтерес до занять чи конкретного завдання, розуміння завдань чи бажання його виконати; правильність виконання завдань, що визначає подальші дії викладача – схвалення, осуд і пошук стимулів, корекція завдань;

2) техніку виконання завдань. Методом візуального спостереження, а також відеозйомки можна оцінити та зареєструвати технічні характеристики виконання вправ з їх подальшим аналізом та виправленням помилок;

3) адекватності вибраної програми поставленим завданням занять;

4) адекватності фізичних навантажень функціональним можливостям організму осіб, що займаються;

5) інтенсивності виконання навантажень. Щоб оцінити адекватність та інтенсивність фізичних навантажень використовують суб’єктивні, об’єктивні та візуальні критерії. До суб’єктивних критеріїв належать суб’єктивні відчуття, що виникають в організмі під час виконання вправ. Об’єктивні критерії це величини показників різних систем організму, які вимірюють за допомогою приладів (ЧСС, АТ, дані ЕКГ тощо). Візуальні критерії – це ознаки, які сприймаються неозброєним оком (різке почервоніння, блідість шкіри обличчя, посиніння губ тощо). На підставі динаміки суб’єктивних, об’єктивних і візуальних критеріїв розробляють оцінку і практичні рекомендації щодо контролю за їх адекватністю та інтенсивністю.

Педагогічний контроль повинен враховувати зміни зовнішнього середовища, зміни температури повітря, напрям вітру, дощ, сніг, що зумовлюють необхідність внесення оперативних корекцій у зміст занять, розподіл засобів, методів тощо. Узагальнений облік і аналіз даних оперативного контролю пов’язаний із необхідністю їх фіксації (заповнення журналів, щоденників, самоконтролю, облікових бланків з графіком динаміки показників).

Ці процедури можна полегшити введенням комп’ютерних засобів обробки інформації. Проводити облік результатів оперативного контролю занять викликано необхідністю здійснення його аналізу, на підставі якого приймають рішення про зміст наступного заняття і системи занять в цілому.

Свідчення, які необхідно зафіксувати повинні містити таку 10 інформацію: - висновок про реалізацію завдань, поставлених на заняттях в цілому і диференційовано кожного завдання; - про виконані (або не виконані) вправи, їх кількість, витрати часу на них, функціональних зрушень (реакція ЧСС); - висновок про достатню чи недостатню кількість інтервалів відпочинку між вправами, заняттями; - висновок про недоліки у методиці побудови і організації заняття. Мета поточного педагогічного контролю полягає в тому, щоб оцінити ефективність занять з фізичного виховання чи конкретних оздоровчих програм. У науковій літературі його поділяють на цикловий та етапний (Матвєєв Л. П., 2009).

Мета циклового контролю – інтегрально, цілісно оцінити систему занять у рамках завершального циклу контрольованого процесу, звірити заплановане та реалізоване у циклі, отримати необхідну інформацію, щоб спланувати подальші дії. Цей контроль проводять через 2, 4, 6 місяців і більше.

Ефективність оцінюють за об’єктивними і суб’єктивними показниками, які вивчалися під час попереднього контролю. Зіставляючи результати повторних досліджень з початковими даними роблять висновки про спрямування адаптаційних змін у функціональних системах і в діяльності усього організму під впливом складених програм для занять.

Операції поточного контролю включають:

1) аналіз даних оперативного контролю, які накопичились протягом циклу занять та відображають параметри контрольованого процесу (об’єм, інтенсивність навантажень, співвідношення засобів, реакції організму тощо);

2) тестування показників, які свідчать про стан осіб, що займалися, рівень їх тренованості після завершення певного циклу занять (чверть, семестр, етап тренування);

3) зіставлення отриманих даних з результатами попереднього контролю на початку занять або тестування в кінці попереднього циклу, 11 визначення динаміки результатів;

4) висновки про ефективність програми занять протягом циклу;

5) прийняття рішень про корекцію програм в новому циклі занять.

 

Оцінка кумулятивних змін стану осіб, що займаються, тривалих зрушень у рівні їх тренованості і фізичної підготовки може здійснюватися за абсолютними та відносними показниками. Здійснюючи тестування у системі поточного контролю необхідно дотримуватись метрологічних вимог, які передбачають стандартність вимірів та умов тестування, наявність уніфікованих шкал оцінювання.

Контроль за абсолютними показниками передбачає вимірювання результатів тестування у природних величинах (метрах, сантиметрах, секундах), зіставлення зі шкалами оцінок, що поділені на функціональні класи, якісні рівні (низький, середній, високий), констатація рівня фізичної підготовленості особи у кінці циклу занять (чверті, семестру). У програмах з фізичного виховання у навчальних закладах констатація рівня фізичної підготовленості передбачає виставлення оцінки з фізичного виховання. Таким чином, динаміку результатів визначають шляхом переходу із одного рівня, обмеженого середньовіковим діапазоном, до іншого